Згідно зі статистикою, лише 10–20% працівників супермаркетів є абсолютно чесними. Ще 10–20% шукають найменшу можливість для крадіжки.  Крім того, регулярне злодійство змушує керівника магазину підозрювати в цьому всіх працівників, що різко погіршує психологічний клімат в колективі.

Як правило, інформація з різних джерел ідентична, але є теми, з якими можна посперечатися. Однією з таких тем є твердження про те, що 75% крадіжок у супермаркетах здійснюють працівники цих торгових закладів.

Щоб з’ясувати, наскільки це достовірно, варто спочатку внести роз’яснення в поняття крадіжки. Крадіжка –це втрати, що завдаються способом таємного викрадення товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів. У торгових закладах до крадіжок відносять також незаконні дії персоналу при здійсненні обліково-розрахункових операцій, що проводяться з метою заволодіння товаром чи грошовими коштами, але більшість з них може підпадати і під статтю «Шахрайство».

Найпоширенішими способами крадіжок персоналом є:

• винесення товарів на собі або в особистих речах;
• поїдання та розпивання продукції без проведення оплати;
• зменшення кількості або ваги;
• заміна упаковки або коду товару;
• винесення товару під знайдений або залишений клієнтом на касі чек;
• передача товарів для виносу іншим особам;
• незаконні схеми при прийманні-поверненні продукції постачальнику;
• різного роду схеми  при проведенні розрахункових операцій.

Якщо організація безпеки торгового закладу, одним з основних завдань якої є збереження товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, налаштована не відповідним чином або її вимоги не виконуються чи не контролюються – персонал супермаркету беззаперечно може завдати значних збитків. Мало того, за відсутності поточного контролю за втратами або несвоєчасному реагуванні на виявлені нестачі сума завданої шкоди зростатиме на постійній основі і призведе до дуже негативних наслідків у плані прибутку супермаркету.

Складно порахувати, який відсоток від загальної кількості або суми викрадених товарів буде зроблено руками персоналу, оскільки за відсутності контролю за втратами і своєчасного вжиття заходів протидії красти починають усі: і працівники, і відвідувачі, і представники постачальника. Без сумнівів, при такому стані справ персонал завдасть найбільших збитків і їхня доля може сягнути 75% і навіть більше, особливо, якщо запрацюють схеми зговору з представниками постачальника або зловживань на касах.

Ситуація може бути і прямо пропорційною, при невеликій кількості здійснення крадіжок працівниками значних збитків завдають відвідувачі торгового закладу. Як правило, це відбувається через те ж халатне ставлення до дотримання вимог організації безпеки чи відсутності поточного контролю втрат. Ще один негативним чинником, який сприяє здійсненню крадіжок, є не належно організована система технічного захисту та охорони супермаркету.

На основі викладеної вище інформації можна зробити висновок, що стверджувати про здійснення персоналом 75% крадіжок, які відбуваються в магазині, – і правильно, і не правильно. Це питання завжди потребуватиме глибокого аналізу втрат компетентними особами, при чому для кожного окремого торгового закладу. І тільки на основі такого аналізу можуть і мають бути зроблені відповідні висновки. 

На цьому можна було б і завершити дискусію на тему  крадіжок персоналом, якби не одне але… Багато власників торгових закладів або керівників бізнесу допускаються помилки, вважаючи крадіжкою все, що є на обліку супермаркету, але фактично відсутнє. Не завжди виявлена нестача є результатом крадіжки і правильно буде формулювати навпаки,  КРАДІЖКА – одна з складових нестачі товарно-матеріальних цінностей. Чому одна, тому що є і інші.

При формуванні бюджету торгового закладу, що займається оптово-роздрібною торгівлею продуктами харчування та супутніми товарами, або підприємства, яке має кілька таких торгових закладів, до уваги беруться втрати товарно-матеріальних цінностей, які мають таке визначення: втрати товарно-матеріальних цінностей – це зменшення кількості та погіршання якості товарів внаслідок:

• впливу негативних і шкідливих умов зовнішнього середовища;
• фізико-хімічних і біологічних особливостей товарів;
• недотримання умов транспортування, зберігання або реалізації продукції;
• необережного, безгосподарського поводження з продукцією;
• поломки обладнання та устаткування, що призначене для реалізації та зберігання продукції;
• крадіжок;
• порушень та махінацій в обліково-розрахункових операціях;
• інших форс-мажорних обставин, що можуть мати місце в процесі діяльності торгового закладу.

Втрати товарно-матеріальних цінностей торгового закладу фіксуються окремо у вигляді списань та нестач та поділяються на чотири основні категорії:

1) технологічні втрати;

2) природні втрати;

3) обліково-розрахункові втрати;

4) крадіжки. Відповідно до такого розподілу, нестачу утворюють три з чотирьох зазначених категорій, які ж саме, розглянемо в наступних статтях…

Володимир Левчук, керівник департаменту безпеки мереж “Наш Край”|SPAR

За матеріалами https://spar.ua/