Кожен із вас хоч коли-небудь хворів, і найчастіше це відбувалося через різного роду інфекцій.

Інфекційні хвороби – це група захворювань, які спричиняються патогенними бактеріями, вірусами, рикетсіями, найпростішими грибками.

Інфекційні хвороби поділяються на кілька груп.

Кишкові інфекції – це величезна група інфекційних захворювань, причинами зараження можуть бути:

• бактерії (сальмонельоз, холера, дизентерія, черевний тиф);
• токсини (ботулізм);
• віруси (вірус гепатиту А, ротавіруси, ентеровіруси, хвороба Боткіна).

Сальмонельоз є однією з найпоширеніших кишкових інфекцій. Сальмонели продовжують бути головною причиною харчових кишкових інфекцій у багатьох, навіть економічно передових країнах світу. За останнє десятиліття захворюваність на сальмонельоз у світі зросла у шість разів. У світовому масштабі нечеревотифозні сальмонели щороку спричиняють приблизно 78 млн випадків захворювань, з них 59 000 хворих помирають. За даними ВООЗ, тільки у США 1,4 млн осіб щорічно заражаються сальмонельозом, з них близько 400 випадків – летальні, а матеріальні витрати оцінюються в 1–2,3 млрд доларів на рік.

Сальмонели потрапляють в організм людини через заражені харчові продукти, насамперед тваринного походження:

• яйця;
• свинина;
• м’ясо свійської птиці;
• молочні продукти.

У харчових продуктах (м’ясо, яйця, молоко), особливо у напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, а й швидко розмножуються . Слід також зазначити що, як правило, до обсіменіння туш у разі виявлення паразитарних захворювань додається контамінування м’яса сальмонелами:

• під час порушення ветеренарно-санітарних правил забою тварин;
• розбирання туш;
• зберігання;
• транспортування та подальше кулінарне оброблення.

Зараження сальмонелами відбувається, як правило, аліментарним шляхом. Найчастіше (75–90%) у людини виникає гастроінтенсивна форма, яка супроводжується ураженням травного каналу, інтоксикацією та зневодненням.

Клінічні симптоми сальмонельозу:

• нудота;
• блювота;
• здуття живота;
• болісні відчуття у верхній ділянці живота;
• діарея, характер якої залежить від розвитку хвороби;
• вміст у калі домішок патологічного характеру, слизу, крові, зелені;
• зміна відтінку калу;
• температура тіла може сягати 40 градусів;
• слабкість;
• млявість;
• втрата апетиту.

Симптоми зазвичай з’являються через 12–36 год після вживання зараженої їжі, а хвороба триває два-сім днів.

Сальмонельоз розпізнають на підставі характерних клініко-епідеміологічних ознак та лабораторних даних. З метою експрес-діагностики в останні роки застосовують імунофлюоресцентний метод і реакцію коаглютинації.

 Кампілобактеріоз нерідко виникає в результаті вживання заражених харчових продуктів, зокрема недостатньо термічно оброблене м’ясо птиці і сире молоко. Заражене м’ясо курчат вважається найбільш небезпечним джерелом цього збудника для людини. У більшості випадків перші прояви кампілобактеріозу виникають через два-п’ять днів після зараження.

Клінічні симптоми кампілобактеріозу:

• діарея;
• болі у животі;
• лихоманка;
• нудота;
• блювота.

Симптоматика в типових випадках триває протягом трьох-шести днів.

Буцельоз. Найчастішимшляхомзараження бруцельозом людей є вживання зараженого непастеризованого або сирого молока та молочних продуктів.

Бруцельоз – це зооноз харчового походження, що спричиняється мікроорганізмами роду бруцела.

Зараження бруцельозом відбувається під час безпосереднього контакту. Бактерії потрапляють в організм людини через виділення та екскременти інфікованих тварин, вживання недостатньо провареного (прожареного м’яса), сирого молока або молочних продуктів, що містять живі бактерії, вдихання аерозолю, що містить інфекційний матеріал, під час трансмісії від людини до людини (в окремих випадках).

Інкубаційний період бруцельозу варіює від п’яти днів до кількох місяців і  в  середньому становить два тижні.

Клінічні ознаки бруцельозу неспецифічні:

• лихоманка;
• пітливість;
• біль у м’язах;
• біль у суглобах;
• головний біль;
• слабкість.

Бруцельоз найбільше поширений у сільських районах. Це професійне захворювання пакувальників м’яса, ветеринарів, фермерів і працівників мікробіологічних лабораторій.

Юлія Батурка, фахівець стандартизації, сертифікації та якості мереж “Наш Край”|SPAR

За матеріалами ресурсу https://spar.ua/