Франчайзинг у сучасному трактуванні (фр. franchise – привілей, пільга) – це партнерська модель співпраці між фінансово та юридично незалежними сторонами (фізичними особами чи юридичними компаніями), у рамках якої франчайзер (одна сторона), що володіє успішним брендом, ефективним прибутковим бізнесом, ноу-хау, патентами, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє франчайзі (партнеру) користуватися цими активами на певних умовах та за певну винагороду – роялті.

Слово «франшиза» означає «свобода» і походить від англо-французького слова «franchise». У древній старофранцузькій мові слово «franc» значило «вільний». У середньофранцузькій мові слово «franchir» має значення «вивільняти». Французький термін «francis» означає надання прав або повноважень селянину або кріпаку. Англійський термін «enfranchise» визначається як надання повноважень тим, хто не має прав. Термін «королівська десятина» («Royal Tithes») є попередником роялті і виник як практика окремих англійців (яких називали «вільними людьми») отримувати відсоток від земельних платежів, які кріпаки сплачували дворянам.

Протягом історії франчайзинг сприяв економічному визволенню, синергії та можливостям і був вірним своїм етимологічним корінням – «звільненню» комерції від багатьох традиційних ланцюгів, що її зв’язували. Відомий коментар американського футуролога Джона Нейсбіта в його книзі «Мегатренди: 10 нових напрямків, що трансформують наше життя» (1988 р.) не є перебільшенням: «Франчайзинг – це найуспішніша маркетингова концепція за всю історію».

У цій статті ми даємо короткий опис основних подій у становленні та розвитку франчайзингу із часів Середньовіччя, а у продовженні до даної статті розповідаємо детальніше успішні історії франшиз McDonald’s, KFC, SPAR та «Наш Край».

Історія розвитку франчайзингу

Франчайзинг до 1800 року: королі, лорди і суди

В епоху Середньовіччя органи місцевого самоврядування надавали вищим церковним чиновникам та іншим впливовим особам ліцензію на підтримання цивільного порядку та нарахування податків. Середньовічні суди або лорди надавали іншим право керувати поромами, утримувати ринки та здійснювати професійну господарську діяльність. Власник ліцензії сплачував органам влади роялті, які серед іншого надавали йому «захист». Це було рівносильно монополії на комерційні підприємства. Така практика продовжувалась впродовж середньовіччя і врешті-решт стала частиною європейського загального права.

Протягом колоніального періоду європейські монархи дарували франшизи сміливим підприємцям, які погоджувалися засновувати колонії та отримувати захист «корони» в обмін на податки або роялті.

Франчайзинг із 1800 до 1900 року: напої, автомобілі та швейні машини

В Англії та Німеччині XIX століття власники пабів із фінансовими труднощами стали ексклюзивними дистриб’юторами пива, придбаного у певних пивоварів. Пивоварні не здійснювали жодного повсякденного контролю над пабами.

Перша франшиза в Австралії за «королівським привілеєм» була надана губернатором Маккуорі у 1809 р. Франчайзі було надано право імпортувати 45 000 галонів рому протягом трьох років в обмін на будівництво Сіднейської лікарні (так звана «ромова лікарня»).

У Сполучених Штатах у середині 1800-х років товарний франчайзинг («франчайзинг продукту / торгового імені») розвинувся, коли компанія швейних машин Singer створила франшизу в 1851 році. Через відсутність необхідного капіталу та початкову стадію швейної промисловості Singer мала труднощі із просуванням своєї техніки, тож вона надала право агентам продавати та ремонтувати їхні лінійки машин. Однак як тільки техніка була прийнята громадськістю, компанія змінила свою маркетингову стратегію і розпочала продаж швейних машин через власні торгові точки у 1860-х.

У 1880-х міста США надавали монопольні «франшизи» комунальним компаніям на водопостачання, каналізацію, газ, а згодом і на електроенергію.

У 1898 р. Вільям Е. Мецгер з Детройту, штат Мічиган, став першим офіційним дилером (франчайзі) корпорації General Motors (GM). За системою GM, дилери купували землю та споруджували будівлі для дилерських центрів. Натомість їм було дозволено купувати автомобілі GM зі знижкою.

У 1899 р. компанія Coca-Cola продала свою першу франшизу.

Франчайзинг із 1901 до 1950 року: період стабільного зростання

На початку XX століття Генрі Форд почав надавати дилерам франшизу на свою «Модель Т». Нафтові компанії стали наслідувати його приклад, відкриваючи франчайзингові АЗС. Незабаром також звернулися до франчайзингу аптеки Rexall Drugstores і компанія Western Auto.

У 1920 році з’явилися мережі універмагів «Бен Франклін», що продавали товари загального вжитку та були організовані на основі франчайзингової системи, коли їхні окремі магазини належали незалежним власникам. Таким чином була створена перша офіційна франшиза бізнес-формату в ритейлі.

У 1925 році A&W запустив франшизу своєї концепції прохідних стендів з кореневим пивом (рутбіром), а майбутній засновник мережі ресторанів Howard Johnson’s запропонував три смаки свого високоякісного домашнього морозива в аптеці Wollaston, штат Массачусетс. У 1929 р., додавши інші позиції в меню та відкривши повноцінний ресторан, маючи бажання, але не маючи ресурсів для розширення, бізнес Howard Johnson’s з морозивом розширився за допомогою франчайзингу до групи ресторанів Східного узбережжя. У період із 1930 до 1955 рр. багато легендарних мереж компаній розпочали франчайзингову діяльність, серед них такі: Kentucky Fried Chicken (1930); SPAR (1932) – одна з найбільших на сьогодні мереж супермаркетів у світі; морозиво Carvel (1934); найбільша світова танцювальна студія Arthur Murray Dance Studio (1938); мережа м’якого морозива та ресторанів швидкого харчування Dairy Queen (1940); послуги з чистки килимів Duraclean (1943); магазини морозива Baskin-Robbins (1948); кондитерські закусочні Dunkin Donuts (1950); мережі ресторанів швидкого харчування Burger King (1954) і McDonald’s (1955).

Зростання франчайзингу в 1951-1969 рр.: будування уздовж шосе

Франчайзинг у США вибухнув у 1950-х. У 1950 році менше 100 компаній використовували франчайзинг у своїх маркетингових операціях. До 1960 року понад 900 компаній мали франчайзингові операції, які охоплювали приблизно 200 000 франчайзингових точок.

У 1955 році франшиза морозива Tastee Freeze відкрила свій 1500-й підрозділ.

У 1950-1960-х роках розвиток такого бізнес-формату як франчайзинг розгорнувся із новим темпом значною мірою завдяки розширенню економіки послуг та рішенню президента Ейзенхауера побудувати Систему міжштатних автомагістралей (із супутнім збільшенням кількості автомобільних поїздок). Відповідно, це посприяло запуску франшиз таких компаній: Holiday Inn, Roto-Rooter, H&R Block, Lee Myles, Midas, 7-Eleven, Dunhill Personnel, Wendy’s, Pearle Vision Center, Orange Julius, Sheraton тощо.

Наприкінці 1960-х років McDonald’s, Holiday Inn та KFC наблизилися або перевищили позначку в тисячу відкритих закладів.

Між 1964 і 1969 роками, підживлюваними дедалі зростаючою економікою, було відкрито приблизно 100 000 нових франчайзингових бізнесів.

Франчайзинг із 1970 до 1985 року : нове регулювання та нафтовий ембарго

У 1970 році річний роздрібний продаж франшиз оцінювався у понад 95 млрд доларів. Тоді 181 тис. франчайзингових АЗС США становили 82% товарних франшиз і майже 55% усіх франшиз. Того ж року Каліфорнія стала першим штатом, який став регулювати продаж франшиз із прийняттям Закону про інвестиції у франшизу в Каліфорнії (California Franchise Investment Law, або CFIL). Вже за рік річний роздрібний продаж франчайзингових підприємств оцінювався у понад 114 млрд доларів.

У період із 1969 до 1973 року було утворено додаткових 50 000 франчайзингових одиниць, а до 1973 р. кількість франчайзингових бізнесів перевищила 374 000 одиниць.

У період між 1973 і 1976 рр. у зв’язку із арабським нафтовим ембарго національна нестача бензину спричинила закриття майже 32 000 франчайзингових автозаправних станцій. До 1976 р. частка бензинової індустрії в загальному франчайзингу впала до 41%, а до 1980 р. – до 36%. З 1976 по 1980 рік було створено понад 19 000 нових франшиз, однак таке незначне зростання не компенсувало втрати франшиз АЗС за останнє десятиліття.

До 1980 р. понад 356 000 підприємств працювали на умовах франчайзингу, що становило на 18 000 менше ніж за пікового рівня, досягнутого у 1973 р. Продажі товарних франшиз досягли $231 млрд, збільшившись на 129% порівняно із 1971 р., а загальні роздрібні продажі франшиз перевищили $274 млрд, що на 140% більше ніж у 1971 р. За той же період продажі франшиз бізнес-формату потроїлись із $16 млрд до $48 млрд.

У 1985 р. роздрібні продажі франшиз перевищили $474 млрд.

1986-1995 рр. Велике повернення загального зростання франшиз

У 1986 році Міністерство торгівлі США підрахувало, що роздрібні продажі підприємств, що працюють за франчайзингом, становлять 34% усіх роздрібних продажів. Продажі продукції та послуг усіма франшизами зросли на $198 млрд за період 1980-1986 рр.

Протягом 1987-1988 рр. було створено додаткових 50 000 нових франшиз бізнес-формату, що майже вдвічі більше, ніж було додано протягом 1985-1986 років.

У 1988 році було понад 416 000 франчайзингових підприємств, в яких працювало приблизно 7 мільйонів робітників, а обсяг продажів склав 543 мільярди доларів. Суміш складала приблизно 70% франшиз бізнес-формату та 30% товарних франшизи. За оцінками, відкриття 27 273 нових франчайзингових торгових закладів у 1988 році означало відкриття одного нового франчайзингового закладу кожні двадцять хвилин протягом року.

У період із 1987 по 1989 роки франшизи додали понад 400 тис. нових робочих місць в економіку США, тоді як компанії Fortune 500 додали лише 10 тис. (тобто франчайзинг забезпечив у 40 разів більше робочих місць).

У 1990 р. роздрібні продажі франшиз перевищили $607 млрд із понад 460 000 франчайзингових торгових закладів.Розвиток франчайзингу із 1980 р.

Із 1996 р. до сьогодні: поточна ситуація та причини нового зростання

Технологічний прогрес, орієнтація на сферу послуг, відносне зниження товарного франчайзингу, експансивна міждержавна дорожня система, активні учасники «бебі-буму», які прагнуть «бути сам собі начальником», та збільшення кількості жінок, що працюють, – все це посприяло розвитку франчайзингу бізнес-формату.

Згідно із опитуванням, проведеним для Освітнього фонду Міжнародної франчайзингової асоціації, станом на 2001 рік існувало більше 767 тис. підприємств, які мали відношення до франчайзингу (включно із власниками франшиз), що створили понад 9 млн робочих місць (еквівалентна зайнятість усіх виробників товарів тривалого користування, таких як комп’ютери, автомобілі, вантажівки, літаки, комунікаційне обладнання, первинні метали, вироби з дерева та інструменти), забезпечивши фонд заробітної плати у розмірі $229,1 млрд і згенерувавши $624,6 млрд товарообороту. Те саме опитування показало, що на франчайзинговий бізнес у 2001 році припадало 7,4% всіх робочих місць у приватному секторі, 5% від усіх заробітних плат приватного сектору та 3,9% всієї продукції приватного сектору. Франчайзинг бізнес-формату становив у 4,3 рази більше одиниць, ніж товарний франчайзинг, і в 4 рази більше робочих місць, керував більшою кількістю закладів, забезпечив більший фонд оплати праці та приніс більше результатів у бізнес-послугах ніж у будь-якому іншому виді бізнесу. Ресторани швидкого обслуговування наймали більше людей, ніж будь-який інший сегмент бізнес-формату, а торговці легковими та вантажними автомобілями наймали більше робітників і мали найбільший фонд оплати праці серед усіх інших товарних франшиз. У 2001 році кількість робочих місць та обсяги заробітної плати у франчайзингових компаніях були найбільшими в Каліфорнії, Техасі, Флориді та Іллінойсі. Щодо масштабів економіки штатів, франчайзинг найбільше вплинув на робочі місця та фонди оплати праці в Неваді, Арізоні, Нью-Мексико, Флориді та Міссісіпі.

Дослідження показують, що сьогодні новий франчайзинговий бізнес відкривається приблизно кожні 5-8 хвилин кожного робочого дня і що франшизи в середньому прибутковіші за підприємства, відкриті центральною компанією на місцях. Особливо це стосується франчайзерів у галузі фаст-фуду.

Половина усіх франчайзингових підприємств, що існують на даний момент, були створені за останні 33 роки, 70% – за останні 45 років і 97% – за останні 55 років.

Читайте про успішні приклади світових та українських франшиз у продовженні даної статті

Роман Корсак, менеджер з інновацій мереж “Наш Край” | SPAR

За матеріалами ресурсу https://spar.ua/