Поводження з відходами є одним із пріоритетних і найважливіших напрямків як господарської, так і природоохоронної діяльності підприємства. Воно включає в себе дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їхнє збирання, перевезення, зберігання, перероблення, утилізацію і захоронення, що включає контроль за цими операціями та нагляд за місцями захоронення.

Ці вимоги розповсюджуються на порядок ідентифікації, розподілення, збору, маркування, тимчасового зберігання на виробничий ділянці та/або складі, передачі на утилізацію/знищення відходів, які утворюються у підрозділах при виробництві продукції та/або її відклику/вилученні.

Законодавство про відходи складається із Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про металобрухт», «Про житлово-комунальні послуги», «Про хімічні джерела струму», «Про ветеринарну медицину», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», Кодексу України про надра, Закону України «Про відходи» та інших нормативно-правових актів.

Важливо зазначити наступні питання:

– чи наявні на підприємстві небезпечні відходи: відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

– чи наявні на підприємстві такі відходи, як вторинна сировина: відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;

– чи наявні на підприємстві тверді відходи: залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;

– чи наявні на підприємстві рідкі відходи: побутові відходи, що утворюються у будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах;

– чи наявні на підприємстві побутові відходи.

Після цього ми здійснюємо первинний облік та ідентифікацію відходів. Ця діяльність відбувається відповідно до Постанови № 2034 Кабінету Міністрів України (редакція від 17.09.2020) «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів».

Первинний облік відходів – це реєстрація у формах первинних облікових документів (реєстраційні картки, журнали, анкети) відомостей про відходи під час їхнього утворення на підприємстві та здійснення операцій поводження з ними.

Ідентифікація відходів – віднесення відходів до певних категорій та класифікаційних груп, виходячи з їхнього походження, складу, стану, небезпеки для довкілля, здоров’я людини, технологічних можливостей утилізації, знешкодження.

Після того як ми визначилися з видами відходів, починаємо пошук постачальників послуг та укладаємо договори про надання послуг із поводження з відходами. При цьому підприємство має простежити, щоб в його договорах була інформація про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення відходів та суб’єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення відходів. Не забуваємо про дозвіл або договір на відведення стічних вод. Стоки мають вміщати передбачуваний потрібний обсяг змивних вод. Стоки мають бути приховані та ізольовані. Будь-які зовнішні стоки зливної системи ізолюють із метою обмеження в них доступу гризунів та інших паразитів. Устаткування не повинно безпосередньо взаємодіяти зі зливними та каналізаційними лініями. Має бути встановлений порядок, періодичність очищення та дезінфекції каналізаційних мереж.

Має бути розроблена план-схема тимчасового накопичення відходів, зокрема для небезпечних за класами небезпеки. Точки утворювання відходів також включені в загальний аналіз небезпечних чинників НАССР і позначені на блок-схемах технологічних процесів.

Мають бути облаштовані площадки для тимчасового накопичення та розроблені графіки та способи вивезення відходів з приміщень, у яких здійснюється поводження з харчовими продуктами, та території підприємства, з метою уникнення їхнього накопичення. При цьому має враховуватися можливість перехресного забруднення продуктів під час вивезення відходів. Контейнери для відходів мають бути чітко ідентифіковані, виготовлені з непроникного матеріалу, придатного для очищення та санітарної обробки, закриті, якщо не використовуються. Контейнери для зберігання небезпечних речовин мають бути відповідним чином позначені і, де це потрібно, має бути передбачена можливість їхнього замикання, щоб уникнути злочинного або випадкового забруднення харчових продуктів.

Важливими умовами при заміні та накопиченні ртутновмісних ламп є суворий облік і запобігання вільного доступу сторонніх осіб до відпрацьованим лампам. Необхідно мати демеркуризаційний комплект.

Етикетувальні матеріали, одиниці продукції або друковані упаковки, що ідентифіковані як відходи, необхідно знищувати, щоб уникнути повторного використання товарних знаків.

Прибирання, миття та дезінфекцію контейнерів, ємностей для зовнішнього зберігання відходів проводять окремо від іншої тари. Контейнери для внутрішнього зберігання відходів можуть бути одноразовими або повертатися у приміщення після їхнього очищення, миття та дезінфекції.

І не забуваємо, для оформлення у вигляді документа програми-передумови «Поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збору та видалення з потужності», нам необхідно визначити, для чого вона призначена та написати короткий опис, як вона буде виконуватися саме у вас. Зокрема як і ким розробляються перераховані вище схеми, хто відповідає за їхню актуалізацію, коли в них вносяться зміни, де і ким погоджуються/затверджуються, шляхи інформування про зміни. 

Визначити небезпечні чинники, які зменшуються або усуваються за допомогою цієї програми-передумови (потім це нам допоможе, коли ми будемо робити аналіз небезпечних чинників).

Визначити записи, які слід вести, щоб продемонструвати виконання та моніторинг програми-передумови.

Визначити працівників, відповідальних за виконання дій, описаних у програмі-передумові та ведення записів, здійснення моніторингу та контролю за виконанням. Додатково можуть бути в програму-передумову внесені методи її верифікації. Тут залежить від вашої практики складання плану верифікації системи НАССР. Можна деталізувати у самій програмі-передумові, а можна в самому плані верифікації системи НАССР по кожній конкретній програмі-передумові.

Юлія Батурка, фахівець стандартизації, сертифікації та якості мереж «Наш Край»|SPAR

За матеріалами ресурсу https://spar.ua/