Багато хто впевнений, що продукти, вирощені органічним шляхом, є більш поживними і містять в собі більшу кількість вітамінів і мінералів, це не зовсім так. Головною відмінністю між так званими органічними і неорганічними продуктами є спосіб їхнього вирощування. Органіка – це звичайна їжа, вирощена дідівським способом без використання синтетичних пестицидів, регуляторів росту і будь-якої іншої хімії.

Органічну продукцію отримують у результаті сертифікованого органічного виробництва, на всіх етапах якого заборонено застосування хімічно синтезованих допоміжних речовин (добрив, пестицидів, технологічних домішок), іонізуючої радіації, регуляторів і стимуляторів росту, генетично модифікованих організмів (ГМО), антибіотиків із профілактичною метою, гормонів, консервантів, штучних ароматизаторів і барвників.

Виробництво всіх органічних продуктів починається із сертифікації землі. Навіть якщо це молочна продукція чи м’ясна. Спочатку органічний статус мають отримати поля та пасовища, які використовують для ведення тваринництва. Корови, які дають органічне молоко, мають випасатися на траві, на яку не потрапляли пестициди, діоксиди та інша хімія, яка потім може перейти в молоко чи м’ясо. Земля має бути сертифікована як органічна. Для того щоб поле отримало органічну сертифікацію, має пройти щонайменше два роки перехідного періоду, оскільки немає гарантії, що раніше на цій землі не використовували речовини, заборонені в органічному виробництві.

Після отримання органічного сертифіката на землю ферма має право отримати сертифікат на тваринництво й виробництво продукції тваринного походження. Органічне м’ясо та молочні продукти отримують із тварин, які не вживали гормони росту та антибіотики.

Для перероблених харчових продуктів також є свої вимоги. У виробництві мають використовувати суто сертифіковану органічну сировину та спеціальні дбайливі технологічні режими.

Жуйні тварини – вегетаріанці, тому годувати їх побічною продукцією життєдіяльності тварин зовсім неприродно, але саме такий корм використовують високопродуктивні товарні ферми, особливо молочні, оскільки це дешеве джерело білку. Проте дрібні фермери, зокрема й органічні, годують худобу свіжою травою, сіном, силосом і фуражем, аби мінімізувати ризик виникнення коров’ячого сказу.

Різниця у виробництві

Відмінності між органічним та промисловим неорганічним виробництвом м’яса доволі суттєві. Почнімо з того, що в органічному виробництві діє цілковита заборона годувати ссавців і птицю побічними продуктами життєдіяльності тварин. Це правило йде врозріз з неорганічним виробництвом м’яса, де все ще дозволено згодовувати великій рогатій та іншій худобі корми тваринницького походження. У 1997 р. у світі було заборонено в годівлі худоби використовувати головний і спинний мозок інших тварин, а також кров, відходи птахівництва та життєдіяльності людей. Хоча за конвенційного виробництва ще й досі дозволені такі субпродукти тваринництва:

– желатин (добутий з копит великої рогатої худоби тощо);

– жири та сало (від різних видів тварин);

– свійську птицю та побічні продукти птахівництва;

– свинячий смалець;

-топлений жир коней.

В органічному виробництві всі перелічені кормові продукти для годівлі тварин заборонені.

Замінник молока

Неорганічні замінники молока зазвичай у своєму складі містять суху плазму та сироватку крові великої рогатої худоби й свиней. Нині активісти в усьому світі прагнуть домогтися заборони цієї практики. Більшість телят годують органічним незбираним молоком. Замінники молока можуть бути використані тільки як доповнення до основного раціону. В такому разі американське регулювання NOP вимагає, щоб замінник молока не містив жодних немолочних продуктів, антибіотиків, субпродуктів тваринництва.

Інспекція комбікормових заводів

Щоб виробляти органічні корми для худоби, комбікормовий завод має пройти відповідну інспекцію та сертифікацію. Якщо ж він виробляє як органічні, так і неорганічні корми, потрібно виконати процедури, які запобігали би змішуванню їх. Такі заходи передбачають оновлення та підготовку зберігальних бункерів, а також обладнання для змішування та фасування партій органічних кормів. Також має бути унеможливлено забруднення органічних кормів антибіотиками, гормонами, інсектицидами, продуктами тваринного походження.

Інспекція боєнь

Забій органічних тварин має здійснюватися на відповідних сертифікованих бойнях. Для цих потреб на бойнях слід використовувати чисте й вільне обладнання. Потрібно забезпечити умови, за яких у жодному разі не відбувалося би змішування органічного й неорганічного м’яса, а також забруднення першого забороненими речовинами. У документації треба неодмінно зберігати всі записи про забій органічної худоби та заходи, вчинені для захисту органічної цілісності. Якщо бойня зможе довести свою здатність відокремлювати тварин і м’ясну продукцію та забезпечити органічну цілісність забою, її можуть сертифікувати за органічними стандартами. Такі вимоги пов’язані з тим, що вона не обов’язково має спеціалізуватися лише на забої органічних тварин.

Тестування на коров’ячий сказ

Щороку в світі забивають мільйони особин великої рогатої худоби. Проте лише в окремих країнах здійснюють дослідження тварин на хворобу коров’ячого сказу. Сто відсотків худоби піддають тестуванню в Японії та Великій Британії, близько сімдесяти п’яти – у Німеччині та Франції, і лише пів відсотка  – у США.

Коров’ячий сказ на органічних фермах?

У Європі було зареєстровано кілька випадків захворювання великої рогатої худоби на органічних фермах. За результатами розслідування було встановлено, що худоба народжена в іншому місці. Телят придбали на конвенційних фермах, а на органічних вони перебували на відгодівлі в перехідному періоді.

Тому нові органічні стандарти передбачають відгодівлю й утримання тварин на органічних фермах від народження й до забою, щоб м’яcна продукція дістала відповідний сертифікат. Перетворення неорганічних тварин на органічні можливе лише для виробництва нехарчової продукції, наприклад вовни,  але не для органічного м’яса.

Ризики для здоров’я

У світі щороку тисячі людей умирають від хвороби Крейтцфельда-Якоба. Нещодавні дослідження, проведені в Європі, пов’язують випадки захворювання людей на цю недугу з новими формами коров’ячого сказу (губчастої енцефалопатії), знайденими в «здорових» корів.

Вибір споживачів

Один зі способів розв’язати проблему – відмовитися від споживання м’яса. Проте якщо вам це не до вподоби, харчуйтеся «з розумом». Уникайте споживання яловичого фаршу, якщо не знаєте, як утримували тварин і чим їх годували. Краще придбати шматок м’яса без кістки та приготувати фарш самостійно. Найліпше купувати м’ясо в перевірених фермерів. Беріть його просто з ферми, краще органічної, де ви напевне знаєте, що худобу не годують продуктами тваринного походження та іншими забороненими кормами. Або ж купуйте м’ясо в спеціалізованих органічних магазинах чи на фермерських базарах. Не соромтеся запитати м’ясника, звідки надійшло м’ясо та як утримували тварин. І завжди вимагайте від продавців маркування та сертифікат походження продукту. Все ж таки від уряду варто вимагати заборони на годівлю жуйних тварин продуктами тваринного походження. Хоча б тому, що корови – вегетаріанці!

Микола Гнядий, категорійний менеджер мереж “Наш Край”|SPAR

За матеріалами https://spar.ua/