Новий бізнес починається з інвестицій. Діючий бізнес періодично також потребує інвестицій. Як же визначити, чи доцільними будуть інвестиційні вкладення та яку віддачу можна очікувати від них в майбутньому? Для відповіді на це питання розраховують такий показник як період окупності проєкту (Payback Period – PBP).

Період окупності проєкту – це час, який потрібен для того, щоб сума надходжень (прибутку)  від реалізації проєкту відшкодувала суму витрат на його впровадження. Період окупності вимірюється в роках або місяцях.

У випадку нового бізнесу формула досить проста:

Різниця в трактуванні формули може бути тоді коли по різному визначається приналежність здійснених витрат до інвестицій. Розглянемо на прикладі торгового закладу. Так, коли до початкових інвестицій відносять також вартість товарів для заповнення складу – то до щорічних надходжень доцільно включати всі надходження від продажу (виручку). Але такий підхід не є правильним, оскільки за економічним визначенням товари не є інвестиціями. Такий підхід можна застосовувати до «разового» бізнесу: закупились, продали, порахували. 

В класичному підході до складу інвестицій відносять обладнання для функціонування торгового закладу, купівлю приміщень тощо. Товари – це вже операційна діяльність. Тому тоді до планових щорічних надходжень в цій формулі включають тільки націнку від реалізованих за період товарів. Саме ця частина має перекривати витрати на інвестиції. Оцiнка перiоду окупностi є рiзновидом розрахунку точки беззбитковостi, тому що після закінчення строку окупності проєкт починає приносити вигоди.

Як правило на розгляд виносять декілька варіантів проєктів. Альтернативою інвестиційного проєкту також можна розглядати банківський депозит або інвестування в цінні папери.

Загальне правило прийняття проєктів за критерієм окупності: з альтернативних проєктів приймається проєкт, що має менший період окупності.  

Для визначення періоду окупності інвестиційного проєкту з поліпшення (модернізації, реконструкції, розширення) існуючого бізнесу необхідно проявити трохи аналітичних здібностей. У цьому випадку як результат вас буде цікавити збільшення прибутку. Саме різниця між плановим майбутнім прибутком та існуючим буде враховуватись у формулу як щорічні надходження.

Для короткострокових проєктів такого підходу до визначення окупності достатньо.

Але якщо інвестиційний проєкт є розтягнутим у часі, необхідно розуміти, що інвестовані кошти піддаються впливу інфляції. Тобто, якщо у цьому році ви вклали мільйон гривень, наприклад,  у верстат і плануєте повернути ваші кошти через 10 років, то вам не вистачить мільйона гривень, щоб купити аналогічний верстат через 10 років. Так, звичайно з іншого боку і верстати вже будуть не такими через 10 років, але принцип зрозумілий.

В такому випадку до розрахунку приймають не чисті надходження, а дисконтовані (або приведені). Універсальної формули для визначення коефіцієнта дисконту немає. Як правило, її розраховують аналітично, враховуючі всі відомі фактори та інтереси бізнесу. Якщо інвестиційні кошти не є власними, а залученими, то враховують ще й витрати на залучення цих коштів (відсотки за кредит). 

Планові надходження зважують на отриманий коефіцієнт (як правило зменшують) і тоді застосовують класичну формулу.

Класична формула показника дисконтного періоду окупності розраховується з використанням дисконтних грошових потоків і має вигляд:

СFt – грошовий потік (чисті грошові надходження) за рік t;

r – ставка дисконту;

t – рік, за який отримано грошовий потік.

Якщо інвестиційний проєкт можна розділити на блоки (особливо для існуючого бізнесу), то кожен з блоків можна розглядати як окремий інвестиційний проєкт. В такому випадку власники можуть замість комплексного поліпшення (реконструкції) вибрати тільки ті блоки, які вважають економічно доцільними.

Також власники бізнесу самостійно приймають рішення щодо прийнятності чи неприйнятності терміну окупності проєкту.

Наталія КОНДРАТЮК, фінансова директорка мереж «Наш Край» та SPAR