У категорію власної торгової марки може входити продукція повсякденного попиту, харчові продукти, будівельні матеріали, послуги та інші найменування. Усі товари, що належать до ВТМ, вирізняються більш низькою вартістю за рахунок невисокої собівартості. Крім того, в реалізації таких товарів відсутні посередники, великі маркетингові витрати, що ще більш здешевлює їх. Зазвичай продукція ВТМ реалізується тільки в одній мережі і є її унікальною перевагою.

Переваги приватної марки, що стали причинним фактором глобального розвитку цього напрямку, очевидні і для ритейлера. Серед основних позитивних сторін виведення приватної марки експерти відзначають такі:

– зниження домінування виробників на ринку;

– створення більш тісного зв’язку між ритейлером і покупцем;

– збільшення продажів;

– можливість диференціації та забезпечення різноманітності товарів;

– створення позитивного іміджу ритейлера;

– більше свободи в ціноутворенні;

– більший контроль над складськими запасами.

Про значення приватної марки для мереж говорить Христина Крос: «Роль власної торгової марки полягає не тільки в ціні. Власна марка надає унікальну можливість дати споживачам відчути різницю між ритейлером і конкурентами, стимулює впровадження інновацій, допомагає «усунути» другосортні товари з полиць, підтримує місцевих виробників, завойовує лояльність споживача і, звичайно ж, пропонує покупцеві більш вигідну ціну при значній прибутковості для ритейлера».

Щоб приватна марка направду приносила користь мережевого оператора, потрібний високий професіоналізм в організації всіх процесів, ретельна розробка стратегії, відбір виробників, створення потужного органу контролю якості продукції. Тому дозволити собі впровадження приватних марок можуть тільки великі мережі.

Private label – це справді цікавий сегмент для ритейлера, але він під силу тільки найбільшим гравцям. Адже для початку потрібно наростити власну роздрібну мережу, у покупця має сформуватися довіра до неї, уже після цього вони підуть по її марки. Для створення продуктів під власною торговою маркою потрібно мати доволі великі обсяги продажів. Адже, наприклад, мінімальна партія молока або соку, яку виробники готові розфасувати під маркою мережі, становить 120 тисяч літрів, а мінімальна партія майонезу – 200 тонн. Виробники по-різному ставляться до співпраці з ритейл-операторами – власниками приватних марок.

 Про специфіку взаємин між мережами і виробниками розповідає Борис Шевельов: «Існує низка виробників, яких цікавлять канали збуту і збільшення частки їхнього виробництва в цих каналах. У цьому випадку їм цікава робота з мережами. Існують компанії, які розуміють, що у них є неповні виробничі потужності, і, запустивши виробництво товарів під приватною маркою, вони зможуть зменшити собівартість всього виробництва, відповідно і собівартість власних продуктових брендів. При цьому, не підвищуючи ціни на свій бренд, виробник починає заробляти більше.

Є й виробники, які розуміють: якщо мережа поставила за мету створення власної марки, вона це зробить, і якщо ці компанії домінують на ринку в певній категорії, то набагато легше залишити частку ринку за собою, з огляду на товари під приватною маркою, ніж просто її втратити. У першому випадку вони можуть втратити в грошах, а в другому ще й в тоннажі. Прикладом може служити американська компанія Heinz, яка, будучи лідером на ринку кетчупів, відмовилася свого часу випускати товари під приватною маркою. На сьогодні кетчупи під приватними марками ритейлерів посідають більш як 50% американського ринку, і компанії-виробники, які погодилися на їхній випуск, наростивши фінансові потужності, зможуть запустити власні бренди, а Heinz, яка втратила свої позиції, додасться конкурентів. Є й інший аспект: використання продуктів під приватною маркою знижує продаж брендової продукції, що змушує компанії-виробники вкладати великі інвестиції в просування своїх брендів, викликаючи тим самим ще більше подорожчання продукту. Щоб утримати свої позиції або зміцнити їх, виробник має шукати нові категорії, групи, ніші товарів. Інвестувати додаткові кошти для їхнього пошуку, відкривати нові ніші, групи товарів, яких не було до цього. А це великі інвестиції і на виході продукт не може бути дешевим.

Ігор Гульцев, менеджер ВТМ мереж “Наш Край”|SPAR

За матеріалами ресурсу https://spar.ua/