Одним з найважливіших показників ефективності роботи в торгівлі є оборотність товару, за спеціальною формулою нескладно провести розрахунок і реалізовувати найвигідніші позиції асортименту.

Так от, у комерційній діяльності процес від купівлі товару до його продажу вважається одним оборотом цього товару. З кожного обороту товару відповідно торговельне підприємство отримує суму націнки. Що більше оборотів товару за певний період часу, то більше націнок, які залишаються у підприємстві. На перший погляд – проста арифметика. Але для досягнення збалансованої оборотності товару працюють іноді цілі відділи фахівців, до того ж різного спрямування. Тому розглянемо цю тему детальніше.

Оборотність товару – це показник, який дозволяє дізнатися, наскільки швидко гроші, заплачені за товар, повернуться з прибутком. Для цього оборотність визначають у днях і вважають отриманий показник ТЕРМІНОМ ОБОРОТНОСТІ ТОВАРІВ.

В іншому варіанті оборотність – це показник, який вказує на кількість ОБОРОТІВ товару протягом певного періоду. В такому випадку оборотність визначають, хай як дивно, в оборотах і вважають цей показник КОЕФІЦІЄНТОМ ОБОРОТНОСТІ ТОВАРІВ.

Розрахунок оборотності товару проводять для:

• оптимізації товарних запасів на складі торгового закладу;
• визначення довжини циклу продажу товару і порівняння його з аналогічними позиціями;
• встановлення індивідуальних норм запасів продукції;
• визначення неліквідних товарних позицій, товарних груп тощо.

Для розрахунку показників оборотності товарів за певний період потрібні три показники: середні товарні запаси (залишки), собівартість реалізованого за цей період товару (товарної групи, товарної позиції) та величина аналізованого періоду в днях. Оскільки у підприємствах роздрібної торгівлі в товарну групу входить багато однотипних позицій – то показники середнього товарного запасу та собівартості реалізації визначаємо в гривнях. У підприємствах, які продають однотипний поштучний товар, ці показники можна визначати в штуках. Головне, що ці два показники мали однакову одиницю виміру. Формула для розрахунку середніх товарних запасів:

      де N – кількість періодів.

Наприклад, при розрахунку оборотності товарів за І квартал беруть суму товарних залишків станом на 1 січня, 1 лютого, 1 березня і 1 квітня. Виходить, що місяців три, а сум для розрахунку – чотири. Тому беруть по півсуми станом на першу і останню дату та розділяють отриманий результат усе-таки на три місяці.  Такий розрахунок більш точно показує середні запаси, оскільки враховує закупки, зроблені в кінці попереднього періоду, сезонні запаси тощо.

Товарообіг (ТО) за період, якщо одиницею розрахунку є гривня, для чистоти розрахунку береться в сумах закупівлі. Для розрахунку коефіцієнту оборотності товарів цих двох показників достатньо:

Цей показник відобразить, скільки раз за аналізований період продався даний товарний запас.

Для розрахунку ТЕРМІНУ оборотності товару залучаємо ще величину періоду в днях. Для кварталу це 90 днів. Формула розрахунку буде такою:

Отриманий показник відображає, через скільки днів у середньому на аналізованому підприємстві продасться наявний товарний залишок. Іноді ще кажуть: на скільки днів у нас є товарний запас.

Показники оборотності, як вже зазначалося, можна розраховувати для окремих товарних позицій (тоді можна рахувати в штуках, кілограмах), для товарних груп чи категорій, для окремих торгових закладів. Ефективним є порівняння динаміки показників оборотності.  Оскільки показник є якісним, його зручно порівнювати з аналогічними показниками інших власних торгових закладів (однакового типу), з аналогічними середньогалузевими показниками. Власне, прагнення до оптимізації показників оборотності тягне за собою встановлення в торговому підприємстві НОРМИ ОБОРОТНОСТІ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ. Цей показник можна встановити з огляду на власну статистику розрахунку цього показника і з досвіду інших торгових підприємств одного типу.

При оптимізації показників оборотності товару важливо зберігати баланс між завантаженістю торгового підприємства товаром та реалізацією. З одного боку, малі запаси підвищують оборотність товару, з іншого – є ризик залишитися без товару між поставками. Тому багато підприємств використовують поняття мінімального товарного залишку, який встановлюється для кожної товарної позиції. При встановленні величини мінімального залишку враховують час між поставками продукції, час на оформлення замовлення тощо.

Під час аналізу оборотності товарів потрібно звертати увагу на такі моменти:

– новий товар (як правило, оборотність нижча за вже відомий покупцеві товар);

– акційний товар (залишки, спеціально завезені під акцію, спочатку можуть знижувати оборотність товару, але при збільшенні аналізованого періоду оборотність має підвищитися);

– сезонний товар (аналогічно акційному).

Отже, оптимізація оборотності товарних запасів на торговельному підприємстві дозволить:

• зменшити потребу в складських приміщеннях і відповідно зекономити на оренді складів;
• вивільнити оборотні кошти, які були вкладені в «мертві» запаси;
• зменшити списання товарів (при вищій оборотності товари швидше продаються і завозяться свіжі);
• зменшити кредиторську заборгованість за товар (що швидше продасться партія товару, то вища вірогідність вчасно розплатитися з постачальником).

Наталія Кондратюк, фінансовий директор мереж “Наш Край”|SPAR

За матеріалами ресурсу https://spar.ua/