Крафтова випічка як особливий вид хлібного мистецтва
Останні п’ять-сім років слово «крафтовий» міцно закріпилося в українській мові. Крафтовий одяг, крафтовий сир, крафтове пиво, крафтова випічка – про що це? У перекладі з англійського «craft» означає «майстерна робота» або «ремесло». Цим словом називають продукти, виготовлені не промисловим способом, а маленькими партіями за індивідуальними рецептами.
Крафтові продукти все частіше згадують у ЗМІ. Але не всі споживачі розуміють різницю між звичайними продуктами і крафтовими. Розберімося, в чому ж відмінність такої їжі. Зазвичай таке виробництво незначне, а партії обмежені. Саме так, як у наших мініпекарнях у ТЗ. За рахунок цього є можливість контролювати якість кожної одиниці товару.
Крафтову випічку випікають за традиційними рецептурами, до складу входять натуральні харчові добавки, різні зерняткові та фруктові компоненти. За рахунок цього смак та аромат випічки поліпшується та ускладнюється. На основі крафтових булочних виробів виготовляють різноманітну продукцію фастфуду – це здебільшого сандвічі, паніні та бургери. Соціальний хліб та випічку люди споживають щодня. А ось відсоток покупців , які їдять хороший, крафтовий хліб – менший. Це щонайперше зумовлено ціною, яка помітно вища, ніж на соціальний хліб. Також населення через малі заробітні плати не може дозволити купувати крафтовий хліб на кожен день. Це сумно. По-друге, у людей мало інформації про виробництво, процеси, технології хліба. Населенню не вистачає знань про хліб або, можливо, часу розібратися в хлібах.
У старшого покоління ще побутує думка, що хліб – це той продукт, який має коштувати «три копійки», тобто недорого. Але хліб, тим паче хороший хліб, не може бути дешевим. Низький рівень споживання хліба обумовлено перш за все тим, що якісний хліб дорожчий середньостатистичного хлібу для масмаркету. І населення купує не так багато хліба, можна сказати, за потребою. Також існує альтернатива хліба, як наприклад, лаваші, піти, рисові або гречані хлібці, снекова група. На великих пекарнях та хлібозаводах витратно переобладнати лінії виробництва та налаштувати технологію виготовлення. Тому лідером залишається соціальна група в асортименті хліба.
На споживання впливає поширена думка про шкоду хліба, оскільки для виготовлення використовують борошно з вмістом глютену (клейковини), для бродіння – дріжджі. Хліб – не шкідливий. Потрібно просто розібратися в деталях, аби населення не було перевантажене зайвою інформацією.
Здебільшого для виготовлення хліба потрібно не кілька годин, а майже доба. Процес тривалий та повільний. Зазвичай використовують закваску – це і є основним секретом у виготовленні запашних буханців. Найкраще замішувати тісто вручну, щоб відбувалася передача тепла людських рук до тіста. Це своєрідна передача енергетики від людини до продукту. Не даремно кажуть: «До хліба з чистими думками». Підчас замішування можна додавати різні види борошна. Це не тільки смачно, але і корисно. Найбільш корисним є цільнозернове та житнє борошно, яке містить у собі цілий спектр вітамінів, білків та мікроелементів. Борошно вищого ґатунку є найбіднішим за вмістом корисних елементів харчової цінності.
Щоб виготовити крафтовий хліб, спочатку замішують опару з використанням борошна, води та чистої культури закваски і залишають для бродіння від 10 до 24 год. Потім відбувається процес замішування всього борошна та складових з опарою. Тісто має «відпочити». Це процес може тривати від 1 до 4 год. І от наближуємося до процесу формування хліба. Залежно від структури тіста, виду хліба, способу випікання – розподіляємо шматки по 400–800 г. Формуємо хлібинки. Ще вистоюємо 1–2 год. І тільки після цього можна випікати. Аромат гарячого свіжоспеченого хліба є одним з найбільшим подразником смакових рецепторів людини, який викликає апетит та спонукає до покупки. Серед видів хліба найбільш популярні є класичні рецепти темний, світлий та сірий. Хліб об’єднує людей, зближує і робить світ добрішим. Хліб, виготовлений власноруч, дає живі емоції, натхнення та бажання творити добро і надзвичайно цікаво, який він вийде. Таким хлібом приємно пригощати.
Лариса Фатєєва, технолог мережі “Наш Край”|SPAR
За матеріалами ресурсу https://spar.ua/