До продуктів, що реалізуються у більшості м’ясних відділів, відносяться:

• яловичина та телятина( молода яловичина) ;
• свинина;
• баранина;
• м’ясо птиці;
• м’ясо птиці по домашньому ( домашня курка) 
• м’ясо індика;
• м’ясо качки ;
• м’ясо кролика;
• субпродукти в залежності від виду м’яса:  свинні, яловичі, курячі, індичі і ін. 
• асортимент м’ясних виробів : фарші, ковбаси, шашлики, рулети, стейки – в маринадах і без , дрібно штучні напівфабрикати 

Функції менеджера – технолога, що здійснює формування асортименту м’ясних товарів у структурі категорії, полягають у такому:

• планування асортименту м’ясної продукції за кількістю її видів і різновидів з урахуванням вимог щодо раціонального використання робочого часу персоналу;
• управління товарними запасами, що ґрунтується на основі щотижневих перевірок їх стану (в більшості випадків становить 20-25% від обсягу щотижневого продажу);
• контроль за дотриманням строків зберігання м’ясної продукції – м’ясо та м’ясні напівфабрикати  відіграють суттєву роль у формуванні іміджу магазину, тому порушення строків їх зберігання може призвести до втрати репутації магазину;
• контроль за станом вітрин, по-перше, важливо підтримувати відповідний санітарно-гігієнічний стан вітрин, у яких представлена м’ясна продукція; по-друге, забезпечити максимальне представлення продукції у вітринах з метою її оптимального вибору покупцями ;
• прогнозування попиту потенційних покупців щодо видів і різновидів м’ясної продукції, розмірів відрубів, їх кількості, розміру, упаковки;
• забезпечення товарного вигляду м’ясної продукції та її упаковки, контроль за станом маркування.

У процесі викладки м’яса та м’ясопродуктів необхідно дотримуватися таких принципів:

• Викладаємо по руху покупця від дешевшої продукції до дорожчої : м’ясо курки, м’ясо індика, м’ясні напівфабрикати, свинина, яловичина, молода яловичина, баранина.
• Дорожчий асортимент по видах м’яса слід викладати у першій лінії холодильної вітрини відносно руху покупців у торговельному залі.
• М’ясний асортимент (новинки, сезонний товар), яку активно рекламують, але питома частка  від продажу є незначною, необхідно викладати разом із позиціями, які.
• Дешевші або  яких продається у великій кількості товари  рекомендовано викладати в останній лінії прилавка відносно руху покупців (наприклад м’ясні напівфабрикати – фарші) 
• Активне застосування рекламних матеріалів у місці продажу для залучення уваги покупців.

У разі продажу м’ясної продукції за методом самообслуговування вирішальну роль у прийнятті рішення щодо купівлі зазначеної продукції відіграє упаковка (можливість оглянути продукт через прозору оболонку упаковки, читабельність написів, нанесених на упаковку, екологічність і санітарний стан самої упаковки).

Викладка м’яса відбувається двома способами, які можуть застосовуватися у різних комбінаціях:

• за типом термічної обробки м’яса незалежно від типу м’яса (для смаження на відкритому вогні тощо);
• за тушами або видами тварин, м’ясо яких пропонують до продажу. Але найчастіше ці способи застосовуються в різних комбінаціях. 
• сирі м’ясопродукти розміщують окремо від інших товарів;
• м’ясо птиці продають цілим тушками або розібраними : філе, четвертина, стегно з спинкою чи без, гомілка, крило, спинка курей, 
• вітрини для представлення заморожених м’яса та субпродуктів повинні бути завжди завантажені їх повним асортиментом – це переважно субпродукти , м’ясо наприклад  качка ;
• м’ясні упаковки повинні розкладатися стопками, одна над іншою, але не більше, ніж у два ряди (шари); резервні упаковки слід зберігати в холодильнику;
• необхідно регулярно пропонувати товари, що підлягають розпродажу, з відповідним позначенням місця їх продажу в торговельному залі магазину;
• завжди необхідно мати в наявності повний асортимент  м’яса та субпродуктів;
• місце розміщення кожного виду м’ясної продукції в вітрині необхідно визначати з урахуванням обсягів його продажу та питомої ваги у валовому прибутку;
• продаж м’яса можуть доповнювати бакалійні товари, що часто споживаються разом із м’ясом (слід враховувати, що на прийняття рішення щодо комплексної купівлі товарів впливають наявність рекламно-інформаційних матеріалів, розміщених у місцях продажу);
• чітко дотримуватися температурного режиму зберігання м’яса та м’ясопродуктів у відповідних місцях відділу, контролювати та підтримувати належний санітарний стан.

Для загального показу можуть викладатися товари комплексного попиту чи будь-які інші товари, які подаються до столу разом із м’ясом. На прийняття споживачем рішення про комплексну покупку таких товарів впливають рекламно-інформаційні матеріали, що вивішуються в місцях продажу. Без цього спільна викладка пов’язаних між собою товарів буде даремною.

М’ясо та м’ясні напівфабрикати реалізуються як на ваговому, так і на порційному прилавках. М’ясний відділ самообслуговування при однакових обсягах продажу потребує більшої площі, ніж відділ індивідуального обслуговування покупців, оскільки для організації відділу самообслуговування необхідні додаткові площі для підготовки та показу товару.

Слід пам’ятати, що торгівля м’ясом та м’ясними напівфабрикатами у магазині — це процес, який необхідно ретельно планувати і контролювати, починаючи з моменту закупівлі м’яса і завершуючи його реалізацією в місці продажу.

Тому з метою забезпечення постійного потоку покупців  ми використовуємо:

•  промо активність  (календар активностей + промо позиціонування, як інструмент вирівнювання  об’єму продажів);
• програму лояльності;
• трейд-маркетингові активності – маркетингові комунікації 
• PR: формування знання, думок та звичок;
•  переваги: свіжість та безпечність продукту.

Микола Гнядий начальник відділу власного виробництва мереж «Наш Край»|SPAR