Історія хліба сягає своїм корінням у далеке минуле, коли перші людські спільноти лише починали обробляти землю та вирощувати злаки. Хліб, як основний харчовий продукт, супроводжував людину протягом тисячоліть, змінюючись разом із цивілізаціями, культурними традиціями та технологічними новаціями. Перші рецепти хліба виникли ще в доісторичні часи, коли зерно перемелювали вручну і змішували з водою, утворюючи просту масу, яку запікали на відкритому вогні. Такий хліб був дуже відмінним від того, що ми знаємо сьогодні, але він уже містив основні інгредієнти, які збереглися в сучасних рецептах.

Стародавні цивілізації, такі, як єгиптяни, зробили значний внесок у розвиток хлібопечення. Саме в Єгипті понад 4000 років тому було вперше використано закваску, що надало хлібу більшого об’єму та м’якості. Єгиптяни вважали хліб священним і використовували його навіть у ритуалах поховання. Хліб був також розповсюдженим засобом обміну і дарування. Єгипетські пекарі виробляли безліч різновидів хліба, в тому числі здобу, яка була призначена для святкових церемоній.

Згодом мистецтво випікання хліба поширилося по всьому Середземномор’ю. У Стародавній Греції та Римі хліб став одним з основних харчових продуктів. Греки значно вдосконалили техніку приготування хліба, впровадивши різні добавки, такі як мед, оливкова олія, спеції та молоко, що збагатило смак і поживні властивості випічки. У Римі хліб був не тільки їжею, але й важливим економічним і соціальним фактором. У міських центрах існували державні пекарні, які забезпечували хлібом усіх громадян. Римляни першими ввели масове виробництво хліба, створюючи різноманітні сорти для різних верств населення.

Середньовіччя принесло нові зміни в історію хліба. В Європі хлібопечення стало справжнім ремеслом, а пекарі об’єднувалися в гільдії для захисту своїх прав і контролю якості продукції. Домашній хліб, випечений в кожному домі, став звичним явищем. У цей період хліб міг бути різним за формою, розміром та складом залежно від соціального статусу його споживачів. У селянських господарствах хліб часто випікали з житнього борошна, що надавало йому темного кольору і більш грубої текстури. У заможних родинах віддавали перевагу білим сортам хліба, виготовленим із пшеничного борошна, який вважався більш вишуканим і дорогим.

З розвитком торгівлі та колоніальних завоювань в Європу почали потрапляти нові інгредієнти, що призвело до появи нових видів хліба та здоби. До складу випічки почали додавати цукор, який став доступнішим, а також екзотичні спеції, горіхи та фрукти. Це сприяло виникненню нових видів здоби, які стали символом святкових столів. Протягом Ренесансу і пізніших століть, коли випічка стала ще популярнішою, багаті доми почали замовляти особливі сорти хліба і здоби для важливих подій та урочистостей.

У ХІХ столітті, завдяки промисловій революції, випікання хліба зазнало кардинальних змін. З’явилися механічні млини, що дозволило виробляти дрібніше і якісне борошно. Водночас розвиток транспортної системи полегшив доставлення хліба до віддалених регіонів, і він став доступнішим для широких верств населення. У цей період з’явилися перші великі пекарні, які почали виробляти хліб у промислових масштабах. Це дозволило значно знизити його вартість, і хліб став основним харчовим продуктом для багатьох людей.

У XX столітті хлібопечення продовжило еволюціонувати, з’явилися нові технології, такі, як автоматизація процесу замішування тіста та випічки. З’явилися різноманітні види хліба, зокрема безглютенові сорти, цільнозерновий хліб, хліб із додаванням насіння, горіхів, фруктів та інших корисних інгредієнтів. У сучасному світі хліб займає важливе місце в раціоні більшості людей. Він стає все більш різноманітним, задовольняючи потреби найвибагливіших споживачів.

Хліб – це не лише їжа, але й символ культури та традицій. Він супроводжує людину від самого народження до смерті, присутній у багатьох обрядах і святах. Сьогодні, коли ми говоримо про хліб, ми маємо на увазі не лише звичайний батон чи буханку, але й безліч видів здоби та випічки, що задовольняють найрізноманітніші смаки. Домашній хліб знову набуває популярності, адже люди прагнуть повернутися до традицій і відчути смак справжнього, живого продукту, випеченого з любов’ю та турботою.

Ірина РУДИК, категорійна менеджерка мереж супермаркетів «Наш Край» та SPAR